«Були історії, коли люди плакали, і я – разом з ними…»

Неможливо стояти осторонь, коли від тебе забирають найкращі миті життя. Коли ти молодий і тільки живи та дій. Такими ж ідеями пронизані молоді активісти України, міста яких стали місцем, куди бігли світ за очі ті, хто тимчасово залишив свою домівку.

Андріана Іванишин – координатор Молодіжного центру роботи з ВПО, розповідаючи про Молодіжний центр у місті Львів, зазначає наступне: «Ми маємо свою назву «Young Dovzhenko» (#youngdovzhenko), оскільки розташовані і співпрацюємо на базі Центру Довженка на Сихові».

Для нас робота із ВПО є комплексною. Її ми почали відразу після початку війни – скооперувалися і зрозуміли, що мусимо допомагати.

Зробили спочатку «саморобний» волонтерський штаб, написали у соцмережах заклики. Спочатку не знали, що ми хочемо і що можемо, але повноцінний список завдань сформували на другий-третій день. Відгукнулися навіть міжнародні компанії, які допомагали із ліками! Також долучалися партнери, які додавали продуктів. І безмежно круто – місцеве населення, яке приносило речі.

У нас був Центр перебування ВПО, які у нас проживали. Зараз вони переїхали в модульні містечка, адже тепер є така можливість. Це додає їм більше комфорту.

Ми проводимо просвітницько-наукову діяльність:

  • Лекції;
  • Зустрічі;
  • Психологічна підтримка;
  • Тренінги з пропрацювання емоцій, психологічних травм;
  • У нас вже відбувся тренінг з творчого вигорання, з недискримінаційної риторики;
  • Ми робили фокус ще й на мовній сфері. Проговорювали з учасниками, як «ОК» та як «Не ОК»;
  • Хочемо, щоб особистості із ВПО розповідали про свої успішні кейси.

Кінець липня – запланована лекція про сучасний оркестр. Як він може бути не академічним, який отримує фінансування від Міністерства і сидить зі скрипкою чекає початку чогось. А той, який дієвий. Оскільки тепер музиканти з Харкова на благодійних гастролях, чи чекаємо повернення і почнемо втілювати плани щодо нього.

Особиста мотивація… Були історії, коли люди плакали і я разом з ними. Мені здається, що це супер важливо, бо війна забирає у нас найкращі роки, і ми не повинні ставити життя «на паузу», як того хочуть противники. Ми не маємо здаватися, повинні жити хоча б онлайн. Потрібно проводити активну діяльність для успішного життя далі, заробляти, реалізовувати свої цілі та амбіції.

У нас є Телеграм-канал (#youngdovzhenko), до якого просимо долучатися. З нього можна черпати інформацію про те, як до нас приєднатися. Є соціальні мережі. У нас буде кооперація з молодіжними центрами, як уже діють, тому можна дізнаватися звідти, – про нас буде багато усього.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.