ГО «Простір молоді» з заснована у 2014 році студентами для розвитку молодіжної політики у Закарпатській області. Відтепер співпрацює з організацією MUSOL. Яка була заснована в 1998 році за допомогою групи працівників місцевих органів влади, професіоналів, експертів і дослідників, які зосереджують свої інтереси та професійну кар’єру в галузі місцевої іспанської адміністрації.
Франческо Філіппі та Массімо Алесандра – представники MUSOL, завітали на Закарпаття, щоб дослідити проблеми та потреби ВПО у регіональних громадах.
Про роботу ГО «Простір молоді» в Ужгороді розповів Микола Сюсько.
Зустрічі з представниками Закарпатських територіальних громад проводилася з Святославом Марголичем.
Перший пункт – Іршавська громада, село Осій.
У таборі якої проживає майже 100 дітей з усієї країни. Від 5 до 18 років. З тих регіонів, які найбільше зачепила війна, Маріуполь, Херсонщина, Київщина, Харківщина, Донеччина, Луганщина. Вони проживають без батьків, з якими поки нема зв’язку. Хтось живе з братами-сестрами, хтось заїхав сам. Живуть по 5-6 чоловік у кімнаті. Це ті дітки, які поселилися тут у перші дні війни, дібралися евакуаційними потягами.
Харчування організовує громада, 5 разів на день. Для дітей влаштовують спортивні активності, екскурсії. Ігри у волейбол, футбол, для яких облаштований спортивний майданчик. Мають вчителів фізкультури, які це все організовують.
З цим табором працює організація «Волонтери Закарпаття».
Іршавська територіальна громада фінансує харчування. З матеріальним забезпеченням допомагають ЮНІСЕФ та громадська міжнародна організація з прав дитини. З державних коштів не потрапляє нічого.
«Загалом, вони можуть утримувати дітей, але запаси вичерпуються. Їм також потрібна техніка, в тому числі побутова. Ми поспілкувалися з головою сільської ради, Василем Івановичем Турянинином, який розповів про потреби та проблеми», – зазначив Святослав Марголич.
Наступний пункт – Батьово.
Відвідали хаб «Здибанку». Допомагали відкривати цей хаб «Київський діалог», USAID та «Простір молоді». На цій локації проживає близько 40 сімей – жінки та діти. На початку війни було 90 сімей.
Щодо працевлаштування для ВПО: хтось пішов працювати на залізничну дорогу, хтось їздить у Берегово, інші – на лижній фабриці у Чоп.
У них теж закінчується їжа – потрібні продукти, особливо ті, що швидко псуються, але багаті на вітаміни: фрукти, овочі та м’ясо.
У гуртожитку Батьова можна поселити близько 30 сімей. Але всередині все потрібно довести до ладу, з умовами проживання. На це необхідно знайти близько 7,2 млн грн.
Сім’ї живуть у школі в селі Бакош. 1 поверх виділений для сімей, а на другому – навчальний процес. Входи розділені – для сімей один, для школярів – інший, щоб не перетиналися. Їдальня працює для всіх, годують за графіком. Місцеві готують все.
Є розклад активностей для дітей у Бакошському шелтері, які проводяться на різних локаціях, Актова зала перелаштована для кінопереглядів.
На громадський засадах є ВПО, які проводять у «Здибанці» заходи. Як-от жінка з Херсонщини – психолог, яка влаштовує тренінги.
У селі Осій є хоча б ліжка, а в Батьові лише матраци. Шкільні класи на першому поверсі виглядають як квартири.
Таким чином, організація MUSOL в обличчі її представників Франческа Філіппі та Массіма Алесандра відвідали шелтери та організації Закарпаття, які допомагають ВПО адаптуватися та облаштувати належні умови проживання.
